+38 (068) 224 24 97

Просимо вибачення, наразі не можемо відповідати на дзвінки.

На зв’язку з вами в месенджерах

Час роботи адміністратора

Пн - Сб з 9:00 до 20:00 за київським часом

Англійська транскрипція: вимова літер та звуків англійською

Тамара

Англійська транскрипція – інструмент, без якого не можна ефективно вивчити іноземні слова, тому що вони не завжди пишуться так, як вимовляються. Саме фонетична транскрипція забезпечує універсальний та систематичний підхід до передачі звуків розмовної мови та спрощує вивчення мови. Переглянути транскрипцію завжди можна у словнику.

Що таке англійська транскрипція ?

Англійська транскрипція – це система символів, яка використовується для відображення вимови англійських слів. Вона включає приголосні та голосні латинського алфавіту, а також спеціальні символи для позначення наголосу, інтонацій та інших нюансів вимови.

Приклад англійської транскрипції: слово – our, транскрипція – [auə]

Ми знайомимо студентів із фонетичною транскрипцією на курсах загальної та ділової англійської по Скайпу для новачків, оскільки вона допомагає тим, хто вивчає мову правильно вимовляти слова.

Можливо, у вас виникне питання, чим транскрипція відрізняється від транслітерації.

Транскрипція – відтворення звучання певного слова за допомогою міжнародного фонетичного алфавіту (IPA).
Транслітерація – проста передача слова або тексту, записаного однією писемністю, знаками іншої писемності. Наприклад, передача слова на письмі кирилицею за допомогою символів латиниці.

Транскрипція голосних звуків

Англійські голосні звуки можуть вимовлятися по-різному в залежності від їхнього положення в слові. Вони бувають короткі і довгі, наголошені та ненаголошені, монофтонги (прості) та дифтонги (цілісні звуки з двох елементів: “пари”, яка сприймається як єдине ціле, як [дж] в українській мові).

Таблиця. Вимова одиночних коротких і довгих голосних

ЗвукПростий прикладТранскрипція (як правильно вимовляти)
[æ]cat[kæt]
[e]bed[bed]
[ɪ]sit[sɪt]
[iː]see[siː]
[ɒ]hot[hɒt]
[ɔː]saw[sɔː]
[ʊ]put[pʊt]
[uː]blue[bluː]
[ʌ]cup[kʌp]
[ɑː]car[kɑː]
[ə]sofa[ˈsəʊfə] – другий склад ненаголошений

Англійські дифтонги

Дифтонги – це складні голосні звуки, що складаються з двох елементів. В англійській мові вони трапляються часто.

ЗвукприкладТранскрипція (як читати)
[eɪ]face[Fers]
[aɪ]my[mar]
[ɔɪ]boy[bɔɪ]
[aʊ]now[naʊ]
[əʊ]go[ɡəʊ]
[ɪə]near[nɪə]
[eə]hair[heə]
[ʊə]sure[ʃʊə]

Щоб відпрацювати звуки, вивчіть такі скоромовки з дифтонгами, потренуйте пам’ять і дикцію:

  1. The rain in Spain stays mainly in the plain.
  2. The toy boat floated in the foamy ocean.
  3. The blue bluebird blinks as it blows a bubble.

Правила вимови голосних в англійській

Англійська транскрипція: вимова літер та звуків англійською

Вимова коротких і довгих голосних звуків в англійській мові залежить від ряду факторів:

  1. Відкритий і закритий склад. У відкритих складах (що закінчуються на голосний звук) голосні зазвичай вимовляються довше і з великою напругою, наприклад, “be” [bi]. У закритих складах (що закінчуються на приголосний звук) голосні, як правило, коротші, наприклад, “bet” [bet].
  2. Поєднання голосних. Дві або більше голосних, які стоять поряд, можуть створювати дифтонги або змінювати вимову голосного, наприклад, “team” [tiːm] або “boat” [bəʊt].
  3. Диграфи. Нероздільне поєднання двох голосних вимовляється як один звук, наприклад, “book” – звук [ʊ], “oil” – звук [ɔɪ].
  4. Дифтонгоїди. Якість цих звуків неоднорідна на початку і наприкінці вимови, наприклад, “soon” – звук [u:], “sleep” – звук [i:].

Транскрипція приголосних звуків

Приголосні в англійській мові поділяються на дзвінкі та глухі звуки. Порівняно з українською чи російською мовою вони вимовляються енергійніше.

Таблиця. Вимова приголосних звуків

ЗвукприкладТранскрипція (як читати )
[p]pen[pen]
[b]bat[bæt]
[t]top[top]
[d]dog[dɒɡ]
[k]cat[kæt]
[ɡ]go[ɡəʊ]
[tʃ]chess[tʃes]
[dʒ]judge[dʒʌdʒ]
[f]fish[fɪʃ]
[v]van[væn]
[θ]think[θɪŋk]
[ð]this[ðɪs]
[s]see[siː]
[z]zoo[zuː]
[ʃ]she[ʃiː]
[ʒ]measure[meʒər]
[h]hat[hæt]
[m]man[mæn]
[n]no[nəʊ]
[ŋ]song[sɒŋ]
[l]let[let]
[r]red[red]
[j]yes[jes]
[w]we[wi:]

Ряд відмінностей у вимові англійських та українських приголосних звуків :

  1. Аспірація
    • В англійській мові глухі проривні приголосні звуки [p], [t], [k] на початку слова або складу вимовляються з придихом (аспірацією). Наприклад, у словах “pat”, “top”, “cat” чується легкий придих після перших приголосних букв.
    • В українській мові такого способу вимови немає, тож приголосні звуки [п], [т], [к] вимовляються без придиху, як у словах “паляниця”, “трава”, “кава”.
  2. Дзвінкість та глухість:
    • В англійській мові дзвінкі приголосні звуки [b], [d], [g] наприкінці слова можуть частково заглушатися. Наприклад, у слові “bad” [bæd] звук [d] залишається дзвінким, хоча менш звучним.
    • В українській мові дзвінкі приголосні наприкінці слова регулярно приглушаються повністю, як у слові “сад”, де “д” звучить як [т].
  3. М’якість та твердість:
    • В українській та російській мові багато приголосних звуків можуть бути м’якими чи твердими, залежно від наступного голосного чи м’якого знаку. Наприклад, звуки [л] і [ль] розрізняються в словах “лінія” (м’який) та “лис” (твердий).
    • У англійській мові протиставлення м’яких і твердих приголосних відсутнє, крім окремих випадків, наприклад, звуку [l] у словах ” feel ” і ” leaf “.
  4. Ретрофлексні звуки:
    • В англійській мові є ретрофлексний звук [r], який вимовляється із загином кінчика мови вгору до твердого піднебіння. Наприклад, у слові “red”.
    • В українській мові ретрофлексних звуків немає, і звук [р] вимовляється іншим способом, з вібрацією, як у слові “риба”.
  5. Фрикативні приголосні:
    • В англійській мові є міжзубні фрикативні звуки [θ] і [ð], як у словах “think” та “this”.
    • В українській мові таких звуків немає.

 

Ці відмінності можуть сприйматися як плюси та мінуси вивчення англійської та викликати деякі труднощі. Але розуміння особливостей допоможе значно покращити вимову та сприйняття мови на слух.

Особливості англійської транскрипції

Англійська транскрипція: вимова літер та звуків англійською

Щоб легше орієнтуватися у читанні слів англійською, важливо знати основні особливості транскрипції:

  1. Квадратні дужки. Транскрипція завжди оформлюється у квадратні дужки “ [ “, “]”, наприклад, [hæt] для слова “hat”.
  2. Наголос.Символ  “ ˈ ” , що означає наголос, завжди ставиться перед наголошеним складом. Наприклад, [ˈsəʊfə] – “sofa” (наголос на перший склад, другий – ненаголошений).
  3. Транслітерація. Важливо розуміти, що транскрипція – це не транслітерація, це не англійські літери та звуки, з яких складається слово. Транскрипція показує звучання слів. Наприклад, транскрипція слова “think” – [θɪŋk].
  4. Тривалість звучання звука. Щоб показати, що звук є довгим, у транскрипції використовується двокрапка “ : ” . Наприклад, дифтонгоид [i:] у слові “sleep” записується як [si:p].
  5. Спеціальні знаки. У транскрипції використовуються спеціальні фонетичні знаки, наприклад, ʃ.

Висновок

Англійська транскрипція – важливий інструмент для тих, хто вивчає мову. Спочатку вона може здатися складною. Але якщо при знайомстві з новою лексикою ви регулярно звертатиметеся до словника , то швидко запам’ятайте символи та їх значення. Отже, легко зможете з першого разу правильно вимовити невідоме слово англійською. З транскрипцією вам не потрібно буде повторювати фрази за перекладачем Google або за викладачем, щоб переконатися в правильності вимови складних слів, як і покладатися на пам’ять.

viber whatsapp